Середня тривалість життя в Україні складає 67 років (чоловіків - 61,5, жінок – 73,4), що нижче, ніж в країнах Східної Європи на 4 – 5 років, а країнах Західної Європи – майже на 11 -13 років.

У різних регіонах України люди старіють по-різному, а діапазон коливань загального показника старіння в окремих областях чималий – від 18,2% в Закарпатській області до 28,8% в Чернігівській. Найвищі показники старіння відзначаються в таких сільськогосподарських областях, як Вінницька (26,2%), Черкаська (26,7%), Полтавська (26,4%), Сумська (25,8%), Житомирська (24,8%), а найнижчі – в Рівненській (19,8%), Івано-Франківській (21,4%) і Херсонській (22,5%) областях.

Про це говориться в прес-релізі Житомирського обласного центру здоров'я, підготовленого до Міжнародного дня літніх людей, який відмічають 1 жовтня.

У документі також підкреслюється, що за станом здоров'я 43,1% населення України старше в працездатному віці (41,8% міських і 45,0% сільських жителів) потребують періодичного медичного нагляду і профілактичних реабілітаційних заходів.

Тим часом демографічні прогнози Всесвітнього банку свідчать, що до 2025 року населення України скоротиться на одну п'яту частину. Мова про це йде в аналітичному дослідженні Усесвітнього банку про розвиток країн Східної Європи і колишнього Радянського Союзу, презентація якого відбулася в середу в Брюсселі.

"Демографічні прогнози свідчать про те, що до 2025 року... населення України зменшиться на одну п'яту частину, а населення Росії – більш ніж на одну десяту", – йдеться в доповіді. При цьому в документі зроблений акцент на проблему старіння населення в країнах Східної Європи і колишнього СРСР.

Так, до 2025 року вік середньостатистичного мешканця країни складе 47 років, і тоді населення цієї країни буде одним із старих в світі. Вік одного з кожних п'яти болгар перевищить 65 років.

Старіння приведе до зміни частки працюючого населення (від 15 до 64 років). У результаті після 2015 року – менш ніж через 10 років – населення різко скоротиться в ЄС, Південно-Східній Європі і країнах СНД з середнім рівнем доходів. Аналогічні зміни очікуються в ЄС, де ці зміни виявлятимуться сильніше, ніж в США, але слабкіше, ніж в Японії.

"Цей виклик, що перешкоджає економічному зростанню і обумовлений швидким старінням населення в багатьох країнах Центральної і Південно-Східної Європи з перехідною економікою, а також в Росії, Україні і Білорусії, є серйозною і системною проблемою", – прокоментував головний економіст Усесвітнього банку по регіону Європи і Центральної Азії, автор доповіді Прадіп Мітра.

Мітра стверджує, що для вирішення цієї проблеми слід з максимальною віддачею використовувати існуючий основний капітал і трудові ресурси, що забезпечить зростання продуктивності.

Крім того, слід понизити податок на трудові ресурси, оскільки він сприяє підвищенню витрат на наймання персоналу. Також треба реформувати пенсійну систму і систему по охороні здоров'я так, щоб податковий тягар не витіснив бажані витрати на інфраструктуру і соціальний захист.

"І, нарешті, організована міжнародна міграція робочої сили, узгоджена між відправляючими і приймаючими країнами, і заснована на дотриманні прав мігрантів, може стати доповненням до такого пакету стратегічних заходів", – додав Мітра.

Аліна РОДЕЦЬКА

Джерело Utro

еще новости:

Скромные зарплаты наших дорогих министров

Сколько теряем денег, стоя в пробке